1.Вступ Ефективна організація обміну інформацією придає все більше значення передусім успішній практичній діяльності людей. Обсяг інформації, необхідної для нормального функціонування сучасного суспільства, росте приблизно пропорціонально квадрату розвитку продуктивних сил. Частка робочої сили, зайнятої питаннями забезпечення інформацією, в розвинених країнах починає перевищувати частку робочої сили, зайнятої безпосередньо в сфері виробництва. Застосування методів і коштів автоматизації на всіх етапах звертання інформації дозволяє істотно підвищити ефективність функціонування економіки країни і вивільнити значні трудові ресурси. • Хоч роль інформації може обмежуватися невизначеним емоційним впливом на людину, в чисто технічних (автоматичних) і людино-машинних (автоматизованих) системах вона частіше за все використовується для вироблення впливу на продуктивність,що здійснюється або коштами інформаційної техніки, або людиною. Якщо процес обробки формалізуємо, він може виконуватися технічними засобами. У сучасних складних системах ці функції покладаються на ЕОМ і мікропроцесори. Якщо процес обробки не піддається формалізації і вимагає творчого підходу, обробка інформації здійснюється людиною. У системах управління найважливішою метою обробки є рішення задачі вибору керуючих впливів (етап прийняття рішення). Етап відображення інформації повинен передувати етапам, пов'язаним з участю людини, надати людині потрібну йому інформацію за допомогою пристроїв, здатних впливати на його органи почуттів.На етапі такого впливу, інформація використовується для здійснення необхідних змін в системі. Діяльність людини пов'язана з обробкою матеріалів, енергії та інформації. Відповідно розвиваються науково-технічні дисципліни, що розв'язують питання технології, енергетики, інформатики. Теорія інформації і інформаційна техніка ще порівнянно молоді галузі які отримали поштовх до розвитку з появою електорнно-обчислювальних машин, електорнних систем передачі інформації і систем автоматизованого керування. Тому центральне місце в теорії інформації займає створена Шеноном теорія зв'язку. З розвитком технологій і суспільства в 20 столітті сталался важлива для інформаційних систем переоцінка цінностей – різко зросла вартість продукту, на який до цього майже не звертали уваги – інформації, інформація стала одним з засобів виробництва. Тому була переглянута і структура інформаційних систем . Найвразливішим місцем в інформаційній системі є канал зв'язку – на нього впливають непередбачувані природні події і до нього мають доступ сторонні особи. В результаті інформація може бути пошкоджена або до неї отримують доступ люди, що немають на це повноважень. Можливі збитки від подібних ситуацій виправдовують встановлення засобів захисту інформації – систем завадостійкого кодування і шифрування. В наш час, коли відбувається бурхливий розвиток інформаційних систем, надзвичайно гостро постала проблема передавання інформації по каналам зв'язку, і тепер ця проблема є актуальною не лише з академічної точки зору, адже все більше і більше ПК оснащюються модемами для обміну інформацією на відстані, все більше абонентів підключаються до всесвітньої мережі Internet, і вже не лише державні установи та великі корпорації, але й малі підприємства об'єднують свої комп'ютери в мережі. Відповідно до цього постійно збільшується кількість інформації що передається по каналам зв'язку. Зрозуміло, ростуть вимоги й до інформаційних систем. Ідеалом такої ІC є : 1. Якнайвища швидкість передачи даних 2. Абсолютна надійність передачі ( гарантія цілісності даних) 3. Гарантія секретності інформації 4. Низька вартість передачі даних Проблема стискання та кодування інформації з’явилась набагато раніше ніж, власне, термін “інформація”. Згадаємо, що принаймні за часів Римсокої імперії армія використовувала метод шифрування повідомлень з метою її захисту від ворогів. Так званий шифр Цезаря став першим з відомих на сьогодні методів шифрування з таємним ключом. Іншим прикладом кодуванн...